Як підібрати та правильно використовувати милиці

Коли потрібні милиці

Найперші згадки про милиці зустрічаються в Стародавньому Єгипті, де на стіні гробниці викарбувана фігура людини, що спирається на пристосування, яке дуже нагадує сучасну милицю.

З моменту появи цієї картинки пройшло більше 4-х тисяч років, а призначення милиць залишається тим самим – бути підтримуючим засобом пересування, щоб допомогти тим, у кого рухова активність обмежена через травми або хвороби.

Головне завдання милиць – зменшити навантаження на ноги та збільшити периметр підтримки для поліпшення балансу. В той самий час вони повинні передавати сенсорні сигнали через руки та сприяти правильному пересуванню.

Милиці потребують люди з різними порушеннями опорно-рухового апарату й ті, що страждають на параліч, також ці пристрої дадуть можливість пересуватися вертикально та маневрувати там, де не зможе проїхати інвалідний візок.

До того ж їх використання принесе вагому користь та поліпшить комфорт пересування при болях в ногах, слабких м'язах, нестійкій ході або травмах.

Завдяки використанню милиць відновлюється кровообіг, що сприяє роботі легенів і нирок, запобігаючи тим самим втраті кальцію з кісток.

Однак, щоб їх використання було ефективним, потрібні витривалі руки, хороша координація та почуття балансу, так як самі милиці сприяють розвантаженню пошкодженої кінцівки за допомогою перенесення ваги на суглоби плечей або ліктів, полегшуючи таким чином пересування та реабілітацію.

Які бувають милиці

Милиці поділяються на два види: пахвові та під лікоть, також вони бувають всіх розмірів – виготовлені окремо для дітей та для дорослих.

Підбір милиць здійснює лікуючий лікар – тільки він здатний врахувати всі особливості пацієнта, складність травми і реабілітації та рекомендувати найоптимальніший варіант.

Пахвові милиці потрібні у разі важких травм на першому етапі реабілітації, так як основне навантаження припадає на суглоби плечей та здорову ногу.

Але є й обмеження по тривалості користування – лікарі не радять пересуватися з їх допомогою більше двох-трьох місяців через можливі проблеми з верхнім плечовим поясом, які проявляються у виді оніміння верхніх кінцівок і хворобливість плечових суглобів.

Тому для подальшої реабілітації рекомендується заміна плечових милиць на підлокітні, які відрізняються легкістю та маневреністю. Ще їх використовують у випадках травм середньої складності.

Також можна вибрати матеріал – дерево або алюміній. Алюмінієві моделі більш легкі, але, правда, й коштують дорожче.

Якщо потреба в милицях припала на холодну пору року, то слід упевнитися в наявності у них пристрою протиковзання, так як звичайні гумові наконечники досить слизькі.

Таке поняття, як телескопічні милиці, означає лише те, що вони регулюються по висоті.

Ще бувають милиці-стілець та милиці на чотирьох ніжках. Останні рекомендуються після інсультів, коли є проблеми з координацією, так як вони надають набагато більше стійкості, а також дають можливість людям, що страждають на артрит, відчувати при русі значно менше болю.

Як правильно вибрати / підібрати милиці

На жаль, вибирати милиці – не найрадісніше заняття, але якщо вже довелося, то краще приділити трохи часу вивченню питання та зробити найбільш оптимальний вибір, щоб не купити кота в мішку. Не варто позичати милиці, які завалялися у друзів або сусідів, тому що даний допоміжний засіб пересування є медичним, а отже призначається лікарем у разі різних порушень опорно-рухової системи та при реабілітації після травм. Дані пристосування покликані розвантажити ноги та прискорити одужання.

Невірний вибір призведе до потертостей під пахвами, затискання нервів, ураження кісткової або м'язової тканини, запалення плечового суглоба. У разі недостатньої висоти милиць – вони не впораються зі своїм завданням по розподілу навантаження.

Як вибрати / підібрати пахвові милиці

Пахвові милиці розвантажують ноги, шляхом переносу основного упору на плечовий пояс. Вони швидше підходять людям похилого віку та повним через нестачу у них сили в руках. Також, створюючи більш стійку опору, вони є проміжним варіантом і рекомендуються відразу після травм та операцій, але через ризик викликати патології в області плечових суглобів, ними не можна користуватися довго.

Коли хворий не в змозі сам пересуватися, такі милиці підбираються відповідно до такої формули: зріст пацієнта мінус 40 см. Правда, якщо враховувати індивідуальні фізіологічні особливості, то точність цієї формули ставиться під сумнів. Існує певний алгоритм дій в процесі підбору:

• Пацієнт одягає своє повсякденне взуття і стає прямо, опорою в цьому випадку є здорова нога. Руки слід опустити, а плечі розслабити;

• Наконечник милиці ставлять від миска стопи в 15-20 см – ця відстань регулюється шириною стегон, а сама милиця знаходиться біля грудей;

• Верхній валик милиці не повинен перевищувати рівень пахвової западини – ідеальна відстань між ними 4-5 см;

• Висота рукоятки регулюється за рівнем зап'ястя у разі повністю опущеної руки, при цьому положення милиці не змінюється;

• Для оцінки сили тиску під пахвами потрібно трохи пройтися. Поява вагомого дискомфорту сигналізує про те, що довжина милиць більша, ніж потрібно, а у разі, якщо руки навантажилися набагато сильніше плечей – це свідчить про нестачу довжини.

Як вибрати / підібрати підлокітні (ліктьові) милиці

Милиці під лікоть або канадки дають можливість користувачеві пересуватися швидше за рахунок опори на ліктьовий суглоб або кисть руки. В їхньому випадку також потрібно ретельно підбирати або регулювати положення рукоятки і фіксуючої манжети:

• Милиці упирають наконечником у підлогу праворуч або ліворуч в 15-20 см від стопи;

• Потім перевіряють правильність нахилу, щоб навантаження на кисть розподілялося рівномірно, а кут ліктьового згину був у межах 15-20 градусів;

• Відстань від ліктя до манжети, що охоплює та фіксує передпліччя, підбирають відповідно до зросту:

o До 150 см – 4,5-5 см;

o Від 155 до 170 см – 5-7 см;

o Від 175 до 200 см – 10 см;

•  Після слід випрямитися та опустити руки, й упевнитися щоб верхній край рукоятки припадав на рівень лінії, де згинається зап'ястя;

• Щоб оцінити ступінь здавлювання підлокітником руки пацієнта, йому слід пройтися – у разі затісної манжети це загрожує швидким натертям і перешкоджанням кровообігу. Якщо ж вона навпаки надто вільна, то пацієнт ризикує постійно втрачати милиці, крім того вони просто не будуть виконувати своє призначення.

Якої висоти / довжини повинні бути милиці

Висота милиць розраховується індивідуально, але зазвичай вони бувають 3-х розмірів і повинні відповідати зросту та вазі пацієнта:

• розмір S – відповідає 140-160 см та розрахований на 90 кг;

• розмір M – відповідає 160-180 см та розрахований на 110 кг;

• розмір L – відповідає 180-200 см та розрахований на 120 кг.

Кожен розмір має можливість додаткового регулювання висоти милиці та довжини від ручки до пахви. Запам’ятайте, що верхня частина милиці ніколи не повинна діставати до пахви – має залишатися простір в кілька сантиметрів.

Які краще вибрати милиці

Всі моделі мають свої переваги та недоліки, які обов'язково потрібно враховувати, вибираючи той чи інший варіант:

Переваги пахвових милиць:

• Простіше зберігати рівновагу;

• Легше здійснювати пересування;

• Є можливість невеликого відпочинку за рахунок підвисання на пахвах.

Недоліки пахвових милиць:

• У разі невірного регулювання висоти милиць та їх рукояток, навіть з огляду на їх м'які валики, вони можуть передавити нервово-судинний канал і призвести до тимчасового парезу через постійний тиск на пахви.

• Переваги ліктьових милиць:

• Виглядають естетичніше, ніж пахвові;

• Більш компактні в плані габаритів;

• Якщо є можливість водити машину (при коробці-автомат і здоровій правій нозі) – вони легко помістяться на пасажирському сидінні;

• У разі перелому і при наявності сильного плечового поясу вони цілком можуть замінити пахвові;

• Підійдуть літнім та ослабленим людям в якості додаткової опори.

Недоліки ліктьових милиць:

• Складніше утримувати рівновагу;

• Люди зі слабкими руками та плечовим поясом не зможуть користуватися даними пристосуваннями через ризик падінь;

• Не підійдуть людям похилого віку з травмами, які не мають змоги наступати на обидві ноги;

• Будуть складніші у користуванні для жінок через менш розвинений плечовий пояс;

• У разі ампутації кінцівок ці пристосування підтримки не можна використовувати під час початкового реабілітаційного періоду;

• Більш складні для пересування людей із зайвою вагою.

Як вибрати зручні милиці

Щоб милиці відповідали всім вимогам і були зручними слід звернути увагу ще на ряд параметрів:

• Можливість регулювання. У стандартних варіантів є шанс виявити недоліки, не помічені при покупці. У версій, що мають функцію подвійного регулювання, можливість максимально точної підгонки під пацієнта в рази вище, за рахунок чого більшість недоліків можна нівелювати;

• Вага. Милиці завжди вибираються з урахуванням ваги пацієнта, але оптимальним варіантом вважається вага пари 1-1,5 кг. При вазі користувача до 100 кг підійдуть дерев'яні, а при 120 кг краще купити легкосплавні з металу. У разі зайвої ваги варто дивитися в бік посилених металевих варіантів вагою близько 4-х кг, які витримують навантаження до 220 кг;

• Матеріал. Дерев'яні моделі істотно програють металевим – вони важче, мають меншу надійність і не завжди мають можливість регулювання;

• Можна підвищити комфорт пацієнта в процесі реабілітації присутністю різноманітних м'яких насадок, зручних ручок і рукояток. Анатомічні рукоятки також істотно додають комфорту завдяки тому, що зроблені окремо під кожну руку;

• Опору милиці під лікоть краще вибирати в формі піраміди, а не простого наконечника, бо вона є більш стійкою;

• Можливість розбирання. Дорожній розбірний варіант завжди буде краще для поїздок в силу його компактності.

Як правильно використовувати / носити милиці

Вправності пересування на милицях спочатку доведеться повчитися. Не можна поспішати та ризикувати, бо реабілітаційний період може дещо затягнутися в разі отримання нових травм.

Наші пересування поділяються на 3 категорії:

1. Прямо по рівній поверхні.

2. Підйом по сходах.

3. Спуск по сходах.

Головне правило – завжди контролювати здорову ногу, так як у разі втрати опори вона має витримати вагу пацієнта та запобігти падінню.

Ходіння прямо здійснюється таким чином:

•  винести вперед милиці, використовуючи усі три точки опори (2 милиці + здорова нога);

• перенести вперед травмовану ногу і при можливості злегка її навантажити;

• центр ваги перенести на милиці, потім перевірити чи надійно вони стоять;

• і тільки після цього вперед переноситься здорова нога на довжину стопи й ставиться перед травмованою.

Якщо піднімаєтеся в гору, то контролюйте милиці – їх ні в якому разі не можна «залишати позаду».

Слідкуйте за центром ваги – він повинен бути завжди посередині двох милиць та здорової ноги, тобто у центрі ваших точок опори.

Якщо спускаєтеся – не виставляйте милиці далеко вперед, бо це загрожує втратою рівноваги через надмірне нахиляння вперед.

Коли спускаєтеся по сходах:

• Не ставте милиці нижче, ніж на одну сходинку та використовуйте всі три точки опори;

• Травмовану ногу піднесіть до здорової і, якщо це можливо, спробуйте на неї злегка упертися;

•  Милиці треба зафіксувати та переконатися в їх надійності;

• Перенесіть здорову ногу на ту сходинку, де вже стоять милиці, використовуючи їх як опору;

• Суворо забороняється стрибати на здоровій нозі по сходах вниз!

Коли піднімаєтеся по сходах:

• Обіпріться на милиці;

• Поставте здорову ногу на одну сходинку вище;

• Підтягніть до неї травмовану ногу;

• Спираючись на здорову ногу, поставте на цю ж сходинку милиці;

• У разі наявності поручнів – візьміть милиці однією рукою, а іншою тримайтеся за поручні.

Якщо маємо травми обох ніг, то метод пересування інший. Спочатку ставимо одну милицю до якої пересуваємо найближчу ногу, потім таким же чином другу милицю та другу ногу.

Рух таким чином не дозволить розвинути велику швидкість, але так простіше тримати рівновагу. Якщо потрібно рухатися швидше, то використовується такий метод, як опора на дві точки, коли одномоментно переставляються різнойменні милиця та нога (тобто ліва милиця з правою ногою), а потім це ж проробляється з іншою стороною.

Для того, щоб сісти, слід максимально наблизитися до сидіння, переконатися, що воно надійно зафіксовано, та повернутися до нього спиною. Потім обидві милиці ставляться з боку хворої ноги і створивши для себе таким чином точки опори, пацієнт сідає.

Щоб встати, всі вище наведені дії треба виконати в зворотному порядку.

Милиці вимагають правильного догляду, а саме – потрібно весь час перевіряти стан наконечника та надійність фіксації кріплень, у разі якщо милиці регулюються.

Сподіваємося, що тепер ви володієте абсолютно всією інформацією потрібної для вибору милиць та їх регулювання, тому що зручні й правильно підібрані милиці здатні максимально полегшити пересування та прискорити реабілітаційний період хворої людини.